«Хочу бачити дітей щасливими,радісними,освіченими та здоровими»

1 червня світова спільнота святкує Міжнародний день захисту дітей. Цього дня дорослі намагаються подарувати дітям радість та задумуються над тим, що потрібно зробити, аби діти почували себе щасливими та захищеними у нашому дорослому та не завжди привітному до них світі.

У переддень свята відбулася і наша зустріч з заслуженим тренером України, відомим меценатом та благодійником Юрієм Цікаленком. Про майбутнє дітей, про родинні цінності та про думки з приводу виховання дітей — у розмові з Юрієм Володимировичем.

— Наші діти потребують у першу чергу уваги та правильного виховання, яке, на мою думку, включає в себе духовний та фізичний розвиток. Адже це передумова того, що у майбутньому наша нація буде сильною та здоровою. Саме тому так багато уваги я приділяю будівництву спортивних комплексів, відкриттю секцій, допомагаю школам і дитячим садкам — аби діти відчували турботу та опіку. Також приділяю увагу духовній складовій виховання. Так, планую відкриття першої в Україні дитячої церковної школи.

На цих засадах виховую, як своїх дітей, так і тих діток, якими опікуюсь. Мої діти, а їх у мене четверо, обов’язково відвідують церкву — з дружиною намагаємося щонеділі привести їх до храму Божого. Вони вже вміють готуватися до причастя. Звісно, діти займаються спортом, старші — навчаються в школі та відвідують додаткові заняття, за необхідності — займаються з репетиторами. Старша донька Ксенія вже має доволі значну колекцію медалей та кубків. Вона займається художньою гімнастикою. Друга донька — Валерія — наступає їй на п’яти — також перемагає на турнірах з художньої гімнастики. Син Олександр займається греко-римською боротьбою. Він також почав дуже радувати нас своїми першими успіхами, що дуже непогано для його віку. Наймолодша донька Кіра має всього 2,5 рочки. Поки що спостерігає за старшими та вчиться у них.

Та, мабуть, головним прикладом для наслідування є все-таки батьки.

— Безперечно, для того, щоб діти зростали гідними людьми, найголовніше — це стосунки в родині. Діти бачать, як поводять себе їхні батьки, і підсвідомо вчаться у них. Тому головне дитину оточити любов’ю і щирою турботою. Саме в такій атмосфері діти відчувають себе захищеними.

У той же час юним потрібно змалечку показувати й інший бік життя. Вони мають розуміти, що в ньому існують й проблеми, зокрема, така як сирітство. Тож я часто беру з собою своїх дітей на різноманітні благодійні акції. Так до них змалечку приходить розуміння того, що потрібно турбуватися про ближніх, допомагати тим, хто потребує підтримки.

Мені дуже приємно спостерігати, що мій син вчиться бойовому мистецтву разом із вихованцями дитячого будинку. Менш, ніж за рік, вони здружилися, стали справжнім колективом. На змаганнях вболівають один за одного. Разом святкують перемоги і вчаться переживати поразки.

IMG_1643

234

Ви зараз розповідаєте про діяльність секції греко-римської боротьби, що діє на базі спорткомплексу, який Ви відкрили восени минулого року в Круглику?

— Так. І з приємністю хочу відзначити, що за той час, відколи діти-сироти відвідують секцію греко-римської боротьби у спорткомплексі, вони значно виросли та змінилися на краще. З неслухняних хлопчаків вони поступово почали перетворюватися на відповідальних, поміркованих дітей, почали виявляти свої кращі риси. Це відбувається завдяки постійним заняттям спортом та спілкуванню з тренерами. Вони вже знають, що можна робити, а що ні, вони стають більш дисциплінованими. Ми намагаємося прищепити хлопчакам правильні цінності та моделі поведінки. Спілкування з дітьми зі звичайних родин допомагає набути їм навиків поведінки у соціумі. Я вважаю, що в майбутньому їм це дуже знадобиться. І діти, коли стануть дорослими, зможуть створити міцні та дружні сім’ї. Адже кожна дитина мріє про це.

— Ви також мріяли?

— Як і кожна нормальна людина. І дуже радію з того, що Бог подарував мені те, про що я мріяв. Діти ростуть в атмосфері любові та щирої турботи один про одного. Я дуже вдячний своїй дружині Тамарі за ту любов, яку вона дарує усім нам. Крім того, є бабусі та дідусі, котрі палко їх люблять. І це головне. Можливо, саме на цих засадах ми і навчаємо наших дітей шанувати старших. Зовсім нещодавно ми відсвяткували День Перемоги. Ветерани — це люди, які подарували життя прийдешнім поколінням. Я сам глибоко шаную цих мужніх людей і намагаюся прищепити дітям повагу до старшого покоління, особливо до ветеранів.

— А про що мрієте зараз?

— Щиро хочу, аби в кожній родині панувала любов, щоб чоловік поважав дружину, а дружина — чоловіка, щоб вони разом любили і виховували в любові дітей, яких їм подарував Господь. Мабуть, саме в цьому криється секрет щасливого суспільства. Хотів би бачити усіх дітей щасливими, радісними та веселими, добрими, вихованими, освіченими, здоровими духовно і фізично.

Тобто Ви вважаєте, що головним в житті є любов?

— Дуже багато людей мріє про гроші та достаток, але тільки любов дозволяє людині гармонійно розвиватися. Знаєте, коли немає любові, то й гроші не в радість. А негативу у нашому житті зараз і так забагато. На жаль, багато сімей потерпають від так званих соціальних хвороб: алкоголізму чи наркоманії одного чи обох батьків. В такій атмосфері неможливо виховати духовно здорову особистість. Головними ліками від цього, на мою думку, є прищеплення дитині змалку любові до спорту. Це радикальний засіб для виховання характеру, волі, внутрішнього духовного стержня, який дозволить людині в будь-яких умовах залишатися людиною. Крім того, це дієве щеплення проти багатьох шкідливих звичок. Тому я всіляко підтримую розвиток спорту.

Ваші слова не розходяться з ділом — ви провели вже дуже багато різноманітних змагань з метою популяризації занять фізкультурою та спортом.

— Маю ще багато планів щодо цього. Гріш ціна словам, якщо за ними немає реальних справ.

— Але Ви, крім підтримки спорту, останнім часом чимало уваги приділяєте і підтримці культури, зокрема творчих людей.

— Це почалося з масштабного ремонту Чабанівської школи мистецтв. Було дуже радісно бачити стільки щасливих дитячих облич та чути слова вдячності від педагогів і батьків за те, що ми створили належні умови, у яких діти можуть всебічно розкривати свої таланти. Я вважаю, що талановитим людям потрібно допомагати, адже вони несуть красу та світло у наш світ.

Наш район вже добре знає Вас як людину слова.

— Я живу за принципом: не можна обманювати людей. Якщо пообіцяв — маєш неодмінно дотримати свого слова.

На жаль, багато проблем досить складно вирішити на місцевому рівні. Глобально ситуацію можна змінити лише на рівні держави. Мають бути внесені значні зміни до законодавства. Це стосується в першу чергу податкової, бюджетної політики. Люди повинні мати гідну заробітну плату. Та, на жаль, і я сам не завжди маю можливість платити людям ту заробітну плату, яку вважаю достойною, адже будівельний бізнес, яким я займаюся, зараз переживає не кращі часи. Але я прагну до цього. Переконаний, якщо політики відповідатимуть за свої слова власними справами, тоді в країні почнуться великі зміни на краще. Сьогодні дуже мало таких людей, котрі відповідають за свої обіцянки. А політики, зазвичай говорять і відразу ж забувають, що обіцяли. Та найстрашніше, на мою думку, коли у людини є можливість, але вона відмовляється допомагати іншим. Враховуючи доволі скрутне економічне становище в державі, яке так чи інакше зачіпає пересічних громадян, люди мого віку, старші чи молодші, якщо їм дозволяє фінансове становище, мають допомагати тим, хто цього потребує. Підтримки потребують, як ветерани, так і діти, — підростаюче покоління, щоб вони взяли все краще і стали на шлях добра, щоб через якийсь час прийшли на зміну нам.

 

                                                                                              Мирослава Волошина

 

31 травня 2012 року «Вибір»

OnlineASP.org identify the medical and scientific evidence