«Християнська віра — це полум’яний вогонь»

День Святої Трійці, Святої П’ятидесятниці — це день народження християнської Церкви, початок священної місії християнського благовісту. Господь у День П’ятидесятниці закликає кожного християнина до проповіді Євангельського Одкровення. Євангеліє й сьогодні може багато чого дати не тільки церковній спільноті, але й усьому світу.

Християнство зобов’язане протиставити світу розколів, ворожнечі, боротьби та войовничим претензіям сучасної політики християнську розсудливість, цілісність, мир, любов й соборність. Але для впровадження у реалії сучасного світу любові, миру та злагоди знадобляться відважні, відданні християни, готові піти на той самий ризик, на який пішли святі апостоли та християнські спільноти ранньої Церкви. Цей ризик полягає в тому, щоб покласти свою надію на Бога, а не на людей та їхню допомогу.

DSC_1002

Якщо сучасні християни хочуть залишитися справжніми учнями апостолів, вони покликані, незважаючи на протидію і критику на їхню адресу, проповідувати Благу Звістку усьому світу. Сучасний християнин у певну історичну епоху заново має відкривати для себе Євангеліє та героїчну віру свідчення про Бога. Встає гостра необхідність усвідомити, що Євангеліє — це не тільки ідеали, проповідь святого життя, але й сила Божа, що перетворює світ. Євангеліє — це не тільки слово, а й енергія Творця, сила небес, спрямована на землю.

Християнська віра — це полум’яний вогонь та тверда воля по втіленню ідеалів Христа у власне життя і життя суспільства. Богослов’я Церкви — це не лише книги, які можна прочитати, проаналізувати й поставити на книжкову полицю. Богослов’я Церкви — це містичне, благодатне входження через церковні таїнства у життя Святої Трійці. Для християнина таємниче та містичне буття Церкви повинно стати плоттю та кров’ю, фундаментом та імпульсом власного розвитку і крокування до пізнання Творця.

Сьогодні, у День Святої Трійці, у день народження Церкви християни мають заново самі для себе відкрити слово «Бог». У сучасному світі і навіть у житті церковних парафій слово «Бог» стало багатозначним і відносним. Для одних Бог — це такий собі «караючий Зевс», для інших — добрий дідусь, зайнятий питаннями націо­нальної ідентичності та збереженням артефактів глибокої стародавності. А для третіх — просто вища ідея, десь там на небесах, «потаємний космос». Найстрашніше, що для більшості віруючих людей Бог — це відсторонена, холодна, байдужа сутність. Вона перебуває у блаженстві, але не стане бруднити руки втручанням у земні справи сучасної людини. «Боги живуть на Олімпі», і їм немає до нас діла. Немає нічого дивного, що люди, які вірять у подібне божество, — далекі від істини та справжнього духовного релігійного життя.

Православні християни мусять долати усі хибні уявленням про Бога, які усе голосніше останнім часом заявляють про своє існування. Це не тільки помилкові концепції релігійного пізнання, а й політична ідеологія, яка, проникаючи в буття Церкви, на превеликий жаль, стає наріжним каменем духовного життя та соціальної дії християнського світу. Апостоли, які одержали силу Святого Духа у День П’ятидесятниці, говорили не про національну ідею, політику, чи державу. Святі апостоли проповідували Живого, люблячого Бога, що діяв і діє в історії, у кожному людському житті. Бог приходить у світ, щоб відновити, зцілити й освятити людину.

протоієрей Діонісій Мартишин,

координатор з питань церковного просвіщення

громадського об’єднання «Союз Православних Сил»