Мисливська юшка-від лісника

День народження Ірпеня крім багатьох радісних моментів, які безперечно, запам’яталися багатьом жителям міста, став днем справжнього відкриття. Вірніше днем відкриття справжнього таланту,Саме його в екстремальних умовах парку Перемоги м. Ірпеня блискуче продемонстрував простий скромний чоловік — Віктор Васильович Леснік, лісник за професією та справжній кулінар за покликанням.

Запашний димок розливався алеями парку, від нього роздималися ніздрі у простих ірпінчан, котрі прийшли на свято, щоб погуляти. А тут понюхали, побачили — і зачепилися в очікуванні справжнього дива.

Скажу відверто, видовище двох повнісіньких казанів з юшкою привело в екстаз не лише мене. Дітлахи нарізали кола навколо вогнища з казанами, дорослі акуратно ошивалися навколо, спостерігаючи за вправними рухами кухаря чи лісника. Даруйте, Лесніка, просто Віктора Лесніка. Ось він діловито помішав вміст казанів, посолив, поперчив. Своєї черги на потрапляння до ємності чекали судаки, вугрі та інша риба.

Untitled-43

—      Ви думаєте, що це якась звичайна юшка? — запитує Віктор Васильович. — Дивіться!

Із надр ємностей виринає дебелий шмат м’яса, за ним — качечка.

—      Це свиняча гомілка, а це — дика качка. Це — основа   для   мисливської   юшки,якою я сьогодні побалую земляків, — продовжує Віктор Леснік. Талант кухаря він завжди відчував у собі, а лісником став з дуже банальної причини.

—      Після закінчення школи я   вступив   на   навчання до Шацького лісотехнічного технікуму, який був найближче до дому. Родом я з Волині. Лісником був мій дядько. Він загинув під час смерчу, героїчно врятувавши 25 дітей. Після закінчення з відзнакою технікуму вступив до Львівського лісотехнічного інституту. З 1985 по 2012 рік працював в об’єднанні «Укрдержліспроект» таксатором, пізніше — провідним інженером.

Та повернімося до юшки. Як розповів Віктор Леснік, він готує її за рецептом свого приятеля — кращого лісничого України, працівника Тавровського лісництва, що на Вінничині, Михайла Рошака.

—      Мій товариш   Михайло Рошак чимось нагадує депутата Київської обласної ради Юрія Цікаленка. Михайло, як і Юрій, займається відродженням   святинь.   Саме   завдяки його зусиллям нині відродився зруйнований за роки безвір’я монастир у селі Тивров.

Так ось, якось я був у гостях у Михайла і він зварив для мене цю юшку. Я дещо удосконалив її у плані подачі для споживання. Але основа така: у казані потрібно зварити свинячу голяшку або ніжку та дику качку, туди ми кладемо цілу картоплю та моркву, порізану великими шматочками, цибулю. Варимо до готовності, потім кладемо рибу. Я обов’язково кладу у таку юшку вугрів. Рибу та диких качок я беру у свого товариша з Володимира-Волинського, мисливця від бога Валерія Панасюка. Тож сьогоднішня юшка стала можливою завдяки цим моїм друзям.

Віктор Леснік красивим рухом розрізає велику рибину (їй-богу, не знаю, як вона зветься, пробачте, шановні рибалки) та відправляє по шматку до кожного казана, слідом вирушають судаки та вугрі — їх важко сплутати з чимось іншим.

—      А наприкінці я вливаю до казана 150 гр. натурпродукту,   —   говорить   Віктор Леснік та дістає пляшку з домашнім міцним напоєм. Доки юшка варилася, Віктор Васильович встиг підготувати тарілки — до кожної поклав порізані помідори, часник та зелень, потім по шматочку усього того, що варилося у казані: двох видів м’яса та кількох видів риби. Процедура наповнювання тарілок готовим продуктом супроводжувалася поглядами численних глядачів. Не те, щоб ми були голодні — нас до цього добре,але просто дуже хотілося саме цієї «Мисливської юшки».

—      Цю юшку для ірпінчан я зварив на замовлення депутата Київської обласної ради Юрія Цікаленка,   —   говорить кухар. І хоча Віктор Леснік після виходу на пенсію планує і далі працювати у галузі лісового господарства — вступив до аспірантури Львівського національного лісотехнічного університету.   Але, на думку усіх, хто того дня скуштував цієї дивовижної справи, талант кухаря йому не слід закопувати у собі.

—      Я людина не технічного складу, швидше гуманітарій, — ніби відповідає на нашу думку Віктор Васильович, — але по-справжньому добре я готую мисливську та грибну юшки.

Це можна розцінювати як натяк, що коли попросимо Віктора Лесніка, то він зварить для нас ще й грибну юшку. Благо, урожай грибів у цьому році просто неймовірний! Тож до нових зустрічей, до нової юшки!

 

29 вересня 2012 року «Правда України» №23